Залізодефіцитна анемія – це вид анемії, при якому кількість заліза в сироватці крові, кістковому мозку та депо занижена. Аби вилікувати анемію, потрібно не лише вживати препарати заліза, а й усунути причини його дефіциту.
Якщо анемія вже розвинулася, це означає, що в організмі є важкий дефіцит заліза і лише одна дієта заповнити його не зможе
Що ви повинні знати перш ніж розпочати лікування
- Червоний колір продуктів не гарантує високий вміст заліза;
- У яблуках майже немає заліза;
- Чай та молоко перешкоджають всмоктуванню заліза в кишківнику;
- Дієтичні добавки, комплекси полівітамінів і мінералів не повинні використовуватися для лікування анемії;
Препарати, які містять залізо, можна використовувати як і перорально, так і ін’єкційно.
Нині використовують 2 групи препаратів:
- ті, що містять солі Fe2 +;
- ті, які містять гідроксид полімальтозний комплекс Fe (lll).
Найчастіше перевага віддається Fe2 +, тому що ці препарати краще всмоктується клітинами кишківника.
Іноді препарати Fe погано переносяться і викликають побічні ефекти, але припиняти прийом не варто. Необхідно одразу звернутися до свого лікаря, який порекомендує зменшити дозу препарату або замінить його на інший.
Переважно призначають 100-200 мг елементарного заліза в день для досягнення нормального рівня Hb.Запивати пероральні ліки найкраще природним соком, який містить вітамін C (це покращує всмоктування).
Препарати заліза можуть також фарбувати стілець в чорний колір – це нормальна реакція і її боятися не варто.
Парентеральне введення препаратів Fe проводиться при:
- непереносимості пероральних препаратів;
- недостатній ефективності пероральних препаратів;
- постійній втраті Fe з кров’ю;
- порушенні всмоктування в кишківнику;
- хронічній хворобі нирок;
- плановому оперативному втручанні тощо;
Препарати вводяться внутрішньовенно. Внутрішньом’язово препарати заліза вводити не бажано, адже тоді ймовірність ускладнень значно зростає.
⠀
Гемотрансфузії (переливання еритроцитів) – дорогий та потенційно небезпечний метод, який повинен застосовуватися лише у випадку виникнення станів, які загрожують життю пацієнта.
Після 21 дня лікування обов’язково здають клінічний аналіз крові: оцінюється приріст рівня Hb (позитивним вважається +20 г/л).
Приймати препарати потрібно не лише до нормалізації Hb, а хоча б 3 місяці після, аби поповнити тканинні запаси. Переважно пацієнтам призначають половину лікувальної дози.