Продовжується цикл лекцій «Хоспісна і паліативна допомога» для лікарів Рокитнянського центру ПМСД та лікарів Рокитнянської ЦРЛ.
Заслужений лікар України, асистент кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Лукича Шупика Наталія Євгенівна Кожан продовжила доповідати частину другу лекції «Епідемічна ситуація з ВІЛ – ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ».
Україна залишається в категорії країн з концентрованою стадією епідемії ВІЛ-інфекції, що зосереджена серед окремих груп населення високого ризику інфікування ВІЛ, зокрема СІН. Як було зазначено вище, впровадження комплексу профілактичних заходів серед СІН дало змогу стабілізувати ситуацію в цій групі. За 6 місяців 2011 року у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року кількість офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих СІН зменшилася на 8,4% на тлі зниження кількості обстежень за кодом 102 (споживачі ін’єкційних наркотиків) на 2,5%.
До інших груп високого ризику належать жінки комерційного сексу (ЖКС), чоловіки, які мають секс із чоловіками (ЧСЧ), засуджені та особи, які перебувають під слідством. На сьогодні можна констатувати, що обсяги, масштаби, якість та інтенсивність профілактичних втручань залишаються недостатніми для зупинення поширення ВІЛ-інфекції у цих групах, а відтак для обмеження потенційного поширення ВІЛ серед загального населення. Якщо за даними програмного моніторингу рівень охоплення профілактичними програмами СІН на кінець 2010 року складав 58,6%, то ЖКС – лише 37,8%, ЧСЧ – 18,9%, а засуджених – 22,3%.
Подальше розширення масштабів профілактичних заходів серед осіб з уразливих щодо інфікування ВІЛ груп населення – життєво необхідний крок у боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції. Саме програми профілактики серед осіб з груп ризику та їхніх статевих партнерів відіграють вирішальну роль у визначенні подальшого розвитку епідемії ВІЛ-інфекції. Поряд з розширенням охоплення профілактичними програмами, необхідно приділити належну увагу якості та інтенсивності втручань, оскільки кінцевою метою зазначених заходів є зміна поведінки особи на більш безпечну. Це питання лишається на сьогодні вкрай актуальним, що добре ілюструють наступні дані поведінкових досліджень 2009 року – відсоток СІН, які повідомили про використання презерватива під час останнього статевого акту, складав лише 48%. В той же час, дані епіднагляду свідчать про те, що нова хвиля інфікування ВІЛ статевим шляхом тісно пов’язана з небезпечною сексуальною поведінкою СІН та їх статевих партнерів.
Виходячи з наведеного вище, необхідно ретельно переглянути та вдосконалити стратегію надання послуг лікування, ще раз проаналізувати наявність відповідної інфраструктури та інших ресурсів. Невідкладної уваги вимагає і подальша децентралізація надання АРТ, швидке розширення опіатної замісної терапії з використанням метадону, а також ефективна профілактика, діагностика та лікування туберкульозу у людей, які живуть з ВІЛ.
Таким чином, на сьогодні національні заходи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІД в Україні, незважаючи на деякі досягнення, залишаються недостатніми у ключових програмних напрямках профілактики та лікування і потребують значного та швидкого поліпшення з тим, щоб позитивно вплинути на епідемію.